Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Сьогодні, 5 жовтня 2018 р., у конференц-холі Дніпропетровської ОДА відбувається Міжнародна практична конференція на тему «Сучасне виконавче провадження в умовах реформування системи судочинства та суміжних правових інституцій. Впровадження європейського досвіду».
До участі у конференції долучилося понад 200 учасників: суддів, адвокатів, посадовців державних установ України та європейських експертів.
Член Ради суддів України, уповноважений РСУ в Дніпропетровській області, суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Дмитро Мовчан, доповідаючи під час першої сесії конференції, зосередив увагу аудиторії на тому, що невиконання судового рішення впродовж тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд:
— Не є секретом той факт, що Україна є «антилідером» Європейського суду з прав людини за кількістю поданих заяв. Як прийнято це пояснювати? Це пояснювалось тим, що ніби-то українські суди працюють погано. Однак, якщо проаналізувати подані до ЄСПЛ скарги, виявиться, що переважна більшість з них пов'язана з невиконанням саме судових рішень українських судів, при тому ж і з боку самої держави також.
Згідно до статистичних даних, наведених Дмитром Мовчаном у якості ілюстрації наявної проблеми виконання судових рішень, середній показник виконання рішень суду в Україні становить лише 37,8%. У 2012-2017 рр. ЄСПЛ ухвалено близько 6 тис. рішень, якими заявникам було призначено суми в розмірі від 1 до 2 тис. євро компенсації через невиконання чи тривале невиконання рішень національних судів.
Продовжуючи свою промову, Дмитро Мовчан акцентував увагу присутніх на необхідності формування нової філософії роботи системи правосуддя, яка включала як впровадження нового законодавчого інструментарію так і подальший розвиток вже досягнутих позитивних новацій.
— Ми всі – судді, правоохоронці, адвокати, деражавні та приватні виконавці – маємо консолідуватися та створити ефективну комунікацію задля реального виконання судових рішень, а не формального звітування про виконання посадових обов'язків.