Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
11 вересня 2018 р. на базі Ленінського районного суду м. Дніпропетровська місцевим відділенням Національної школи суддів України проведено тренінг, присвячений проблемам застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на повагу до приватного і сімейного життя»).
Захід, організований для суддів місцевих загальних судів, відкрив вступним словом директор Дніпропетровського регіонального відділення Національної школи суддів України Олександр Мартиненко, який наголосив на необхідності постійного підвищення рівня та якості правосуддя шляхом поглиблення знань з боку служителів Феміди.
Одним зі спікерів заходу виступив суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Максим Таус. У своїй доповіді він зосередив увагу слухачів на відсутності кореляції між поняттями «особисте і сімейне життя», що використовується в українському законодавстві, та «приватне і сімейне життя», як записано в конвенції.
— Однак найбільші складнощі виникають через постійне розширення ЄСПЛ трактування обсягу прав, передбачених конвенцією, — відзначив Максим Таус.
Спікером тренінгу також виступив суддя-спікер Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Дмитро Мовчан. Під час доповіді він наголосив на необхідності використання триступеневого механізму при прийнятті рішень щодо надання дозволів на дії, які становлять втручання у приватне та сімейне життя. Так, ухвалюючи рішення, суддя має дослідити, чи обґрунтоване таке втручання, чи існує можливість отримання інформації іншим шляхом, а також співмірність обраних заходів з погляду інтересів демократичного суспільства.
Серед питань, також обговорених в ході тренінгу — проблеми тлумачення поняття «житло». Так, з огляду на високі стандарти захисту прав, визначені конвенцією, житлом вважається будь-яке приміщення, яке особа використовує для перебування та проживання. Одним з яскравих прикладів цього є визнання як житла картонної коробки, яку використовував безхатченко.
Цікавим у світлі цього є рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 р. у справі «Niemietz v. Germany». Суд визнав, що офіс адвоката, в якому було проведено обшук, є житлом, та встановив порушення права на повагу до приватного і сімейного життя в розумінні ст. 8 конвенції. Такого висновку ЄСПЛ дійшов, зважаючи на особливості професії адвоката та ненормований графік роботи.
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ірина Шаповалова доповіла про особливості втручання у приватне та сімейне життя під час проведення обшуку. Серед іншого наголошувалося на неприпустимості повторного проведення обшуку за однією ухвалою суду та засобах протидії цьому.
Завершився тренінг доповіддю судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Марини Власенко. Вона відзначила необхідність обережного підходу до дослідження доказів, отриманих шляхом втручання в приватне спілкування, з огляду на можливість розголошення охоронюваної законом таємниці. Судді погодилися, що найбільш доречним є дослідження таких доказів у закритому засіданні.
Текст підготовлено за матеріалами видання «Закон і Бізнес».